Ты слышишь, Бог? Мы требуем царя!
Нам оборотни в сотню раз милее.
Иди, Саул, зовут тебя евреи,
Орлы над бездной гордые парят...
Но оборотню проще быть собой.
Просить пощады? Каяться в грехах?
Будь сильным, как у Ницше! В пух и прах
Развея страх, на звезды злобно вой!
Свобода? "Да пребудет новый царь!"
Со свастикой иль красною звездой?
Предтечи возлагают на алтарь
Народы , опаленные бедой.
Придет и он , не ведая границ.
В сутаны или в рясы обрядясь
Кричат ему: "Займи престол наш князь!",-
Пред Зверем опрокидываясь ниц.
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Все пройде... - Cветлана Касянчик Цей вірш присвячений моїй дорогій сесричці, Вірі, якій довелося пережити великі труднощі, з яких вона ще й зараз до кінця не вибралась. Але вона живе надією (як і всі ми). 6 червня, 2007 року, по дорозі з Київського аеропорту в Нововолинськ, місто її дитинства, вона і її друзі попали в автокатастрофу. Вона і двоє її друзів їхали з США в гості. Їх зустрічати виїхали друзі і родичі. У тій катастрофі загинуло 6-ро людей, троє з загиблих були її дуже близькі друзі. З трьох, що їхали з Америки, залишилася живою тільки вона одна, зранена, з поломаними кістками. До цього дня вона знаходиться в Україні, де проходить лікування. Сьогодні в неї День народження. Ми, її родина, і друзі щиро вітаємо Вірочку з цим днем і щиро бажаємо їй повного одужання і багато щастя.
