В моїм серці безодня
Така безконечна,
Просто пустка бездонна
І дуже самотня...
Може так відкривати комусь недоречно,
Що без міри голодна,
Пуста та безводна...
Чим заповнити серце,
Яке дуже прагне?!
Книги, фільми, розваги,
Робота, шукання...
Я хапаю це все,
А у серці знов спрага...
Може я потребую земного кохання?
А кохання приносить
Лиш болі та розпач...
Зрада, відчай, безвихідь
У серці моєму,
Яке стогне і просить,
Виплакує очі,
В забутті фантастичнім шукаючи втіху...
В моїм серці безодня
Така неутішна...
У молитві до Бога
Схиляюсь сьогодні...
О, прости і помилуй!
Ти — Святий, а я — грішна...
Поведи за Собою, бо Ти є дорога...
До Свого водоспаду
Мене Ти провадиш,
Напуваєш любов’ю
У затінках саду...
Твої руки пробиті! А Ти серце гладиш,
Забираючи муки безвиході й зради...
Водоспади Твої
Із Твоєї безодні!
Я належу Тобі,
Я уже не самотня!
Левицька Галина,
Україна
Вірші й прозу писала з дитинства. У вирі життя і турбот моя квітка зів'яла, засохла... В 2003 році я зустріла Ісуса. Я дякую Богові, що Він не раз провів мене долиною смертною і дав нове життя. Дух Святий дає мені натхнення любити, радіти, писати...
Вийшла з друку моя перша книжечка з дитячими християнськими оповіданнями. Українською мовою. Повнокольорова. Замовити можна за тел. 0972665447 Моя сторінка в фейсбуці:
https://www.facebook.com/profile.php?id=100001665337155
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Поэзия : Любимый город . - Николай Зимин Знаю точно: ничто не забыто .
Верю я:по ночам,среди дня.
Средь зимы или жаркого лета
Вспомнит город любимый меня.
И пусть в сердце тоска , я не плачу .
Все пройдет , все исчезнет , как дым .
Мне мой город приносит удачу .
Дарит миг , когда был молодым...
